Прийоми ефективного повторення і запам’ятовування

Повторення є найважливішим етапом закріплення запам’ятовується текстового або мовного матеріалу і його міцного збереження. Повторення – найважливіша умова оволодіння знаннями, вміннями, навичками. Дослідження психологів дозволили виявити деякі закономірності процесу повторення. Перелічимо їх.

По-перше, встановили, що заучування протікає нерівномірно : слідом за підйомом у відтворенні може наступити деяке зниження. При цьому це зниження носить тимчасовий характер, тому що з новими повтореннями збільшується здатність до пригадування.

По-друге, заучування йде стрибками . Іноді кілька повторень поспіль не дають істотного приросту в пригадуванні. А потім при наступних повтореннях відбувається різке збільшення обсягу матеріалу, що запам’ятовується. Це можна пояснити тим, що сліди, що залишаються кожен раз при сприйнятті, спочатку бувають недостатніми для пригадування. Потім же, після декількох повторень, вплив цих слідів позначається відразу. І, як наслідок, людина пригадує велику кількість інформації.

По-третє, якщо матеріал легкий для запам’ятовування, то перші повторення дають більший результат, ніж наступні . Кожне нове повторення призводить до незначного збільшення обсягу запомненного матеріалу. Це пояснюється тим, що основна, легка частина, запам’ятовується швидко. А що залишилася, більш важка частина, вимагає більшої кількості повторень.

По-четверте, якщо матеріал складний, то процес запам’ятовування протікає спочатку повільно, а потім швидко . Це можна пояснити тим, що ефект від перших повторень недостатній, і обсяг матеріалу, що запам’ятовується збільшується лише при багаторазових повтореннях.

По-п’яте, повторення потрібні не тільки тоді, коли ми вчимо матеріал, але й тоді , коли треба закріпити в пам’яті те, що ми вже вивчили . При повторенні заученого матеріалу міцність та тривалість його збереження на багато разів.

Крім зазначених вище закономірностей процесу повторення існують ще умови, що сприяють підвищенню ефективності запам’ятовування. Перш за все, дуже важливо, щоб повторення було активним і різноманітним . Для цього перед учнями ставлять різні завдання: придумати приклади, відповісти на питання, накреслити схему, скласти таблицю і т.д. Слід зазначити, що при активному повторенні активізуються сформовані зв’язку. У результаті процес запам’ятовування протікає більш якісно. Прикладом активного повторення може служити переказ після прочитання тексту.

Переказ – це не тільки розвиток мовлення, але й прекрасне тренування пам’яті. Під час переказу в корі головного мозку відбуваються потужні процеси обробки інформації. А під час повторного читання (пасивне повторення) активність мозку дуже мала. Шкільні вчителі добре знають: серед учнів, у яких виробилася звичка переказувати вивчений матеріал, не буває відстаючих у навчанні. Повторне читання не вимагає напруження сил, тому що в процесі його відбувається “впізнавання” знайомого матеріалу, що створює ілюзію знання. Насправді ж матеріал не закріплюється в пам’яті.

Давним-давно в одному з московських інститутів провели наступний експеримент. Чотирьом групам студентів читали один і той же уривок лекції. У першій групі “для надійності” прочитали його чотири рази. У другій – три рази, але один раз студенти донесли його. У третій – два читання і два переказу, у четвертій – один раз прочитали і три рази переказали. Різниця в засвоєнні матеріалу була настільки разючою, що висновок був зроблений однозначний: “Повторне (і багаторазове) читання навчального матеріалу – марна трата часу! Для ефективного запам’ятовування важливо активно повторити (переказати) матеріал.”

Слід зазначити різницю між мнемотехнічним повторенням і повторенням у звичному значенні цього слова.

Зазвичай ми повторюємо, щоб запам’ятати, а Мнемоніст повторюють, щоб зберегти вже запам’ятоване. Вони запам’ятовують матеріал без помилок ще до повторення і повторюють для того, щоб зберегти його в пам’яті. Точну інформацію можна повторити по-різному. Виділяють два рівні уявного повторення.

Перший рівень. Подумки повторюються тільки вертикальні послідовності асоціацій (“ключі”). Так, наприклад, на послідовність предметів (“метод Цицерона”) може бути закріплена будь-яка послідовність, наприклад, список справ. Згадавши послідовність предметів, ми пригадаємо і список справ. На таке уявне повторення йде зазвичай лише кілька секунд.

Другий рівень. Повторення з пригадування всієї інформації. При цьому згадуються не тільки вертикальні послідовності, а й горизонтальні. Весь матеріал повторюється подумки від початку до кінця. У тому випадку, якщо ви запам’ятовували великий обсяг точної інформації і на його відтворення знадобиться багато часу, то вам потрібно розбити його на частини. Спочатку повторіть першу частину, потім зробіть перерву. Потім другу частину і зробіть перерву, і т.д. Досить часто в учнів не вистачає терпіння або сил повторити весь великий матеріал, вони швидко втомлюються і починають чергове повторення з самого початку. Тому ми радимо повторювати з того місця, де ви зупинилися, тобто припинили повторення.

Іншою важливою умовою ефективного запам’ятовування і збереження матеріалу в пам’яті є його правильний розподіл у часі . У психології відомі два способи повторення: концентроване і розподілене. При першому способі матеріал заучується в один прийом, повторення слід одне за іншим без перерви. Наприклад, якщо для заучування вірша потрібно 12 повторень, то учень 12 разів поспіль читає його, поки не вивчить. При розподіленому повторенні кожне читання відокремлене від іншого деяким проміжком часу.

Заучувати матеріал відразу, до кінця і повністю ми б не радили. Куди корисніше при першому знайомстві з матеріалом завчити не всі. А лише через деякий (хоча й невеличке) час можна звернутися до нього вже з метою заучування. Такий нехитрий прийом призводить до помітного зменшення кількості повторень, необхідних для повного оволодіння матеріалом.

Таким чином, продуктивність відстроченого відтворення (через деякий час) набагато вище безпосереднього після запам’ятовування. У проміжках між запам’ятовуванням і відтворенням відбувається додаткове неусвідомлюване закріплення інформації.

Тепер про тимчасових аспектах повторення. Природа пам’яті така, що створені взаємозв’язку (асоціації) самочинно руйнуються приблизно через 40-60 хвилин за умови одноразового сприйняття, якщо їх не закріпити повторенням. Тому перше уявне повторення необхідно робити відразу після запам’ятовування. Якщо ви запам’ятовували текстову або мовну інформацію, то друге повторення потрібно зробити через 15-20 хвилин після першого, третє – через 6 – 8 годин (у день запам’ятовування), четверте – на наступний день, через 24 години. Якщо ж ви запам’ятовували точну інформацію, то друге повторення потрібно зробити через 40-60 хвилин, третє – через 3 – 4 години (в день запам’ятовування) і четверте – протягом наступного дня. Вас не повинно лякати велика кількість повторень. Повторювати з пам’яті набагато простіше і цікавіше, ніж намагатися безрезультатно запам’ятати щось звичайним методом. Подумки повторювати можна де завгодно: за обідом, під час прогулянок, в транспорті. При запам’ятовуванні точної інформації ви можете цілий день “крутити її в голові”. Таким чином, реалізується принцип інтенсивного навчання – навчання без перерв, з “зануренням” в предмет.

Принципи раціонального повторення

Основні прийоми запам’ятовування можуть бути розділені на дві великі групи: методи, пов’язані з інтелектуальною роботою над запам’ятовується матеріалом, і методи, що представляють собою чисто мнемотехніческіе прийоми, застосовувані там, де матеріал не підлягає смисловому аналізу або де потрібне спеціальне заучування термінів, фактів і т.п. Зустрітися з принципами раціонального повторення інформації.

Необхідно повторювати інформацію відразу ж після її сприйняття (наприклад, прочитання), так як найбільша втрата інформації припадає на перші стадії запам’ятовування, наступні безпосередньо за сприйняттям.

Проміжки часу між повтореннями потрібно по можливості подовжувати . У перший день не обов’язково “вгризатися” у кожну кому. Достатньо побіжного, швидкого прочитання з елементарною метою не стільки зрозуміти, скільки відчути, що взагалі нам належить завчити. І головне, якщо згадати все, що раніше говорилося на тему повторення, то стає ясно, що дні, коли ви зовсім не звертаєтеся до заучиваемого матеріалу, яким би він не був, може бути, навіть важливіше для його запам’ятовування, ніж “робочі дні” . У ці дні нібито неробства, хочете ви цього чи ні, ви думаєте про те, над чим працюєте, у вас формується ставлення до заучиваемого матеріалу, а це і є найголовніше в заучуванні.

Кількість повторень повинно вибиратися з деяким запасом , при цьому слід дотримуватися строгого правила: число повторень повинно бути таким, щоб протягом необхідного проміжку часу інформація не пропадала.

Ця схема розрахована на повторення матеріалу, засвоєного протягом семестру або навчального року, і не може бути застосована в тих випадках, коли в процесі підготовки інформація заучується вперше, оскільки протягом навчального року або семестру учень або студент не працював над ним. Практичний досвід показує, що час, відведений на підготовку до іспиту, не так уже й рідко використовується не для повторення, обмірковування, організації та систематизації пройденого, а саме для екстреного, та ще й у стресовій ситуації виучування предмета.

Щоб підвищити продуктивність цього процесу, в таких обставинах учні нерідко нещадно експлуатують свою пам’ять, не рахуючись з можливостями та особливостями свого організму. Найсумніше, що здаються успіхи в засвоєнні знань при цьому – ілюзія, яка існує тільки при наявності особливого емоційного стану у зв’язку зі складанням іспитів. Зникає ця частина програми відтворення – зникають і знання, тобто стають недоступними відтворення. Зникають, тому що про ключ до їх відтворення не подбали. Якщо ви хочете запам’ятати інформацію тільки на кілька днів, то після безпосереднього її відтворення рекомендуємо вам повторити матеріал спочатку через 15-20 хвилин, потім через 8-9 годин і ще раз на наступний день, через 24 години. Головне, що для кращого запам’ятовування кількість повторень повинно вибиратися з деяким запасом.

Радимо застосовувати комплексний навчальний метод . Великі кількості інформації можна запам’ятовувати з допомогою приватного навчального методу, при якому повторюється пропозицію за пропозицією, віршована рядок за рядком тощо, прирікаючи, таким чином, заучувати матеріал на інтерференцію з самим собою. Крім того, в ситуації “шинкування” матеріалу на самостійні, не пов’язані між собою за змістом шматки, тобто при використанні часткового навчального методу, інформація дробиться і виривається з загального контексту, з, як правило, все-таки існуючої загальної логіки заучиваемого оповідання, теореми і чого завгодно. Це формальне розподіл тільки за ознакою обсягу (розміру) того чи іншого запам’ятовується фрагмента, лише ускладнює запам’ятовування і призводить до збільшення кількості повторень.

При комплексному навчальному методі вся інформація, наприклад текст, спочатку запам’ятовується цілком , в загальному, нехай і не детально, як це в кінці потрібно, – і потім вже як одне ціле повторюється. Взаємозв’язки між окремими частинами матеріалу і саме їх вміст у цьому випадку запам’ятовуються куди швидше і грунтовніше, а обов’язкове число повторень помітно скорочується.Абзац

І все-таки при роботі з великим за обсягом матеріалом важко буває добре запам’ятати текст як одне ціле. Текст доводиться запам’ятовувати частинами. Але і в такому випадку правильніше за все спочатку швиденько “пробігти” весь текст цілком і лише після цього розбити його на достатньо великі розділи, кожен з яких об’єднаний однією темою і в кожному з яких намічена, осмислена, нехай навіть вигадали тематична асоціація з розділами наступними. У результаті при першому відтворенні повторюється вже завчена раніше частина і запам’ятовується наступна. При другому – повторюються перші частини і запам’ятовуються такі, і так далі до повної перемоги, перемоги куди більш легкої, швидкої та вражаючою.

Правила самоорганізації під час засвоєння і повторення матеріалу

 1.    Заздалегідь підготуй своє робоче місце так, щоб під час роботи тебе нічого не відволікало (візити товаришів, телефонні дзвінки, телевізор тощо).

2.    Сідаючи за роботу, намагайся викинути з голови те, про що думав перед цим. Надто сильні негативні чи позитивні емо­ції — погані союзники у зосередженні на матеріалі.

3.    Стійкість уваги багато в чому залежить від того, наскільки добре ти знаєш матеріал (розуміння значною мірою ґрунтується на знанні попередніх розділів програми). Тому, беручись за ви­вчення нової теми, спочатку переглянь попередній розділ, конс пект. Якщо цей матеріал з якоїсь причцни ти взагалі не вивчав, починай з усунення наявних прогалин.

 4. Якщо важко зосередитися на навчальному матеріалі, почни конспектувати. Цей процес унеможливлює часте й тривале від­волікання уваги. Такий самий ефект має читання вголос. Після того як тобі вдасться зосередитися на ньому, можна повернутися до читання про себе.

5.    Читаючи новий матеріал, намагайся глибоко осмислюва­ти його. Але при цьому пам’ятай, що надто сповільнений темп сприяє частому відволіканню.

6.    Намагайся чергувати читання з обмірковуванням і пере­казуванням, розв’язуванням задач, придумуванням власних прикладів. Це запобігає появі монотонності, за якої стійкість уваги знижується. Зміна навчальних предметів під час виконан­ня домашніх завдань також сприяє збереженню стійкої уваги.

7.   Контролюй, придушуй мимовільні переключення уваги на сторонні об’єкти, викликані дією як зовнішніх подразників (грюкіт дверей), так і внутрішніх стимулів (уявні асоціації). Усвідомивши, що відбулося мимовільне переключення уваги, намагайся вольовим зусиллям спрямувати її в потрібне русло.

8.    Якщо в процесі читання ти зненацька усвідомиш, що на деякий час «відключився», повернися до того місця, на якому це сталося. Визначити його досить легко: весь попередній текст під час повторного читання здаватиметься незнайомим. Обов’язкові повернення не лише забезпечать засвоєння навчального матеріа­лу, а й сприятимуть підвищенню загальної стійкості уваги.

9.    Не забувайте про гігієну розумової праці, нормальне ос­вітлення і температуру, регулярні перерви, під час яких корисно виконати кілька гімнастичних вправ. Психологи радять підвес­тися, поглянути у вікно, переводячи погляд з ближніх об’єктів на дальні. Якщо ви займаєтеся влітку, дуже корисно зупиняти очі на зелених об’єктах — це врівноважує нервову систему і сприяє відпочинку